Аналітики чекають на пік пандемії коронавірусу в середині липня, і логічно підготуватися до цього. Однак у березні з'ясувалося, що медичних працівників не було забезпечено засобами захисту, а Асоціація словацьких лікарень попереджала про це з початку березня. Ми зіткнулися з нестачею ліків від лихоманки в аптеках і навіть з неготовністю гарячих ліній по коронавірусу... Але як ми вирішуватимемо проблему нестачі медичних працівників?
Але ми справляємося дуже добре, тому що у нас не так багато випадків, якщо порівнювати із нашими сусідами. Але ніколи не знаєш, напевно, і підготовка дуже важлива. Ми продовжуємо закуповувати апарати штучної вентиляції легень, але ми забули про одну річ, а саме про брак персоналу. Нам уже не вистачає понад 5 500 лікарів та 10 000-15 000 медсестер, і, крім того, багато хто з них перебуває під загрозою зникнення через свій вік. Принаймні, частково вирішити цю проблему можуть іноземні медики, які вже живуть у Словаччині або можуть приїхати з-за кордону, наприклад, з країн, де вони це вже робили або, навпаки, ще треба зробити. Проте наші закони не дозволяють їм це робити. У Чеській Республіці Палата депутатів ухвалила законопроект, назва якого говорить сама за себе: Закон про особливі правила здійснення медичної професії та немедичних медичних професій особами, які отримали професійну підготовку в державі-члені, що не є державою-членом Європейського Союзу, у зв'язку з надзвичайними заходами у зв'язку з епідемією 2020 року. В даний час він очікує затвердження Сенатом. Міністр охорони здоров'я Чеської Республіки не відмовляється від допомоги іноземних лікарів, про що свідчить той факт, що цей закон є пропозицією уряду. Подібні закони були схвалені, наприклад, в Італії, Іспанії та Німеччині.
Сумісність чеського законодавства з правилами ЄС
Іноземні лікарі у Словаччині приєднуються до ініціативи "Об'єднаємось та допоможемо Словаччині!" та пропонують свій досвід та кваліфікацію абсолютно безкоштовно. Основною причиною того, що їхня допомога поки не приймається Міністерством охорони здоров'я, є побоювання, що це порушить правові норми ЄС. Наприклад, запропонований закон у Чеській Республіці - це обмежений за часом захід, який вживається на час надзвичайної ситуації і діятиме максимум 6 місяців після його закінчення. Директива ЄС 2005/36/EC про визнання професійних кваліфікацій дозволяє здійснювати медичну діяльність без належного визнання іноземної підготовки. Однак чехи придумали самі і посилаються безпосередньо на Договір про функціонування Європейського Союзу, а саме на статті 36 та 114, на тій підставі, що цей закон робить важливий внесок у захист здоров'я та життя людини та здоров'я населення на території Чеської Республіки. В даному випадку також вірно те, що коли людина шукає вихід, вона завжди її знаходить. Крім того, як я вже згадував, інші країни ЄС також ухвалили такі закони.
Закони для іноземних лікарів у Чеській Республіці та статистика
Крім вищезгаданого закону, який дозволяє іноземним фахівцям займатися медичною практикою без визнання їхньої кваліфікації під час НП, Чеська Республіка пропонує й інші рішення, які ми можемо використовувати для натхнення. Наприклад, спеціальні процедури для висококваліфікованих працівників з України та Індії, які наказують консульствам приймати їхні заяви на проживання у пріоритетному порядку, а також запроваджують прискорену процедуру у процесі подання заяви на проживання. Вони також мають розроблену модель підготовки іноземних лікарів, яка включає чітко прописані правила визнання освіти та кваліфікації іноземних лікарів. У них також є підготовчі матеріали, що є підручниками з чітко сформульованими питаннями, які можна застосовувати на практиці. Широко розрекламований випадок із педіатром із Донбасу з 25-річним стажем показав нам, що у Чехії визнають дипломи педіатрів, що неможливо у Словаччині. Мало того, що в ЄС діють загальні правила визнання освіти для медичної професії, тому це неможливо у Словаччині, але можливо в Чехії, так ще й середній вік педіатрів у Словаччині становить 59 років. В результаті, за нестачі вітчизняних лікарів, у Чехії 7,35% іноземних лікарів, а в Словаччині менше 3,5% лікарів і лише 0,14% медсестер (44 іноземні медсестри на всю Словаччину). У США це 25% лікарів та 6% медсестер, в Англії – майже 30% лікарів та 15,55% медсестер (дані ОЕСР).
Італійський приклад
Не лише Чехія, а й Італія 9 березня підготувала та затвердила закон, який дозволив їм користуватися допомогою медичних працівників з-за кордону. Українські анестезіологи нещодавно повернулися з Італії як герої. Ніхто в Італії і не думав відмовлятися від допомоги з України, Польщі чи Албанії.
Досвід та конкретні дії інших країн-членів ЄС дають нам наочний приклад того, як допомогти словацьким лікарям, які вже працюють на межі своїх можливостей. Потрібно зробити те, що можна зробити, якщо захотіти. Питання в тому, чи ми цього хочемо.
Сумісність чеського законодавства з правилами ЄС
Іноземні лікарі у Словаччині приєднуються до ініціативи "Об'єднаємось та допоможемо Словаччині!" та пропонують свій досвід та кваліфікацію абсолютно безкоштовно. Основною причиною того, що їхня допомога поки не приймається Міністерством охорони здоров'я, є побоювання, що це порушить правові норми ЄС. Наприклад, запропонований закон у Чеській Республіці - це обмежений за часом захід, який вживається на час надзвичайної ситуації і діятиме максимум 6 місяців після його закінчення. Директива ЄС 2005/36/EC про визнання професійних кваліфікацій дозволяє здійснювати медичну діяльність без належного визнання іноземної підготовки. Однак чехи придумали самі і посилаються безпосередньо на Договір про функціонування Європейського Союзу, а саме на статті 36 та 114, на тій підставі, що цей закон робить важливий внесок у захист здоров'я та життя людини та здоров'я населення на території Чеської Республіки. В даному випадку також вірно те, що коли людина шукає вихід, вона завжди її знаходить. Крім того, як я вже згадував, інші країни ЄС також ухвалили такі закони.
Закони для іноземних лікарів у Чеській Республіці та статистика
Крім вищезгаданого закону, який дозволяє іноземним фахівцям займатися медичною практикою без визнання їхньої кваліфікації під час НП, Чеська Республіка пропонує й інші рішення, які ми можемо використовувати для натхнення. Наприклад, спеціальні процедури для висококваліфікованих працівників з України та Індії, які наказують консульствам приймати їхні заяви на проживання у пріоритетному порядку, а також запроваджують прискорену процедуру у процесі подання заяви на проживання. Вони також мають розроблену модель підготовки іноземних лікарів, яка включає чітко прописані правила визнання освіти та кваліфікації іноземних лікарів. У них також є підготовчі матеріали, що є підручниками з чітко сформульованими питаннями, які можна застосовувати на практиці. Широко розрекламований випадок із педіатром із Донбасу з 25-річним стажем показав нам, що у Чехії визнають дипломи педіатрів, що неможливо у Словаччині. Мало того, що в ЄС діють загальні правила визнання освіти для медичної професії, тому це неможливо у Словаччині, але можливо в Чехії, так ще й середній вік педіатрів у Словаччині становить 59 років. В результаті, за нестачі вітчизняних лікарів, у Чехії 7,35% іноземних лікарів, а в Словаччині менше 3,5% лікарів і лише 0,14% медсестер (44 іноземні медсестри на всю Словаччину). У США це 25% лікарів та 6% медсестер, в Англії – майже 30% лікарів та 15,55% медсестер (дані ОЕСР).
Італійський приклад
Не лише Чехія, а й Італія 9 березня підготувала та затвердила закон, який дозволив їм користуватися допомогою медичних працівників з-за кордону. Українські анестезіологи нещодавно повернулися з Італії як герої. Ніхто в Італії і не думав відмовлятися від допомоги з України, Польщі чи Албанії.
Досвід та конкретні дії інших країн-членів ЄС дають нам наочний приклад того, як допомогти словацьким лікарям, які вже працюють на межі своїх можливостей. Потрібно зробити те, що можна зробити, якщо захотіти. Питання в тому, чи ми цього хочемо.
Актуальні статті Олени Куротової також доступні на сайті dennikn.sk