Nadacia AK blog UA

Медичне обслуговування за 70 євро на місяць для всього світу, але нам не потрібні лікарі звідти

Охорона здоров'я - це основна сфера, яка має бути не тільки доступною, а й такою, щоб не ганяти громадян (пацієнтів і лікарів) за кордон у пошуках кращого. Ми не можемо допустити такого стану справ, у якому зараз перебуває служба охорони здоров'я. Під цим я маю на увазі фінансування, брак персоналу, від'їзд словацьких лікарів за кордон, а також політичну боротьбу за запровадження важливих змін. Однак уже затверджено, що з жовтня 2020 року іноземці зможуть користуватися словацькою системою державного медичного страхування за 70 євро на місяць, але ми не ухвалюємо змін, які могли б привабити сюди добре освічених іноземців з-за кордону, наприклад, лікарів, яких ми так гостро потребуємо. Я б хотіла, щоб хто-небудь пояснив мені причини, через які ми знову робимо все навпаки. Але це радше риторичне запитання.

Зміна в Комерційному кодексі та можливий вплив на сектор охорони здоров'я

З жовтня 2020 року набуває чинності зміна в Комерційному кодексі, яка, серед іншого, дає змогу іноземцям із третіх країн реєструвати торгівлю без необхідності отримання посвідки на тимчасове проживання в Словаччині. Це означає, що іноземець з будь-якої країни може зареєструвати торгівлю менш ніж за тиждень, заплатити мінімальну суму зборів, на 2020 рік це 70,91 євро, і користуватися системою державного медичного страхування Словаччини з першого дня реєстрації в торговому реєстрі без обмежень. Отже, іноземцям із безвізовим режимом, наприклад, з України або Сербії, навіть не потрібна віза, щоб приїхати по медичну допомогу, вони можуть приїхати за паспортом за потреби. Я можу собі уявити, як громадяни, наприклад, із західної України можуть скористатися такою дешевою пропозицією лікування в кращих умовах, ніж у них на батьківщині. Крім того, це ще й чудова можливість легально "попрацювати" за фахом, не виконуючи умов регулювання ринку праці іноземців, які приїжджають до Словаччини. Зрозуміло, це будуть професії "синіх комірців", для яких не буде потрібно підтвердження кваліфікації.

У січні 2019 року поправкою до Закону про медичне страхування було ухвалено протилежну нелогічну зміну, коли іноземні директори словацьких компаній перестали бути особами, які мають право на медичне страхування в Словаччині. Таким чином, зараз ми маємо ситуацію, коли керуючий директор із винагородою 2 000 євро на місяць, який проживає у Словаччині, не може сплачувати медичні збори з цієї суми та бути застрахованою особою, але індивідуальний підприємець, який сплачує лише 70 євро на місяць і навіть не зобов'язаний проживати у Словаччині, має доступ до медичного обслуговування у Словаччині з 1 жовтня 2020 року.

Про незатверджене тимчасове професійне стажування для іноземних лікарів

У рамках неголосування щодо стратифікації лікарень не було схвалено пропозицію щодо запровадження тимчасового професійного стажування для іноземних лікарів, яке дало б змогу десяткам і сотням досвідчених лікарів швидко прийти в систему, чого ми так відчайдушно потребуємо. Це вже з січня 2020 року. Це була б чудова можливість для лікарів, які вже живуть у Словаччині, розмовляють словацькою, але займаються не медициною, а іншими професіями. Таких випадків багато. Минулого разу я дізналася, що, наприклад, кардіологиня, з якою я займаюся на мовних курсах, приїхала з-за кордону, вона хотіла б працювати лікарем, але не може, тож зараз працює в агенції нерухомості в Братиславі. Причина в тому, що з 2016 року запроваджено професійний іспит для визнання медичної кваліфікації, який своєю поганою постановкою унеможливив прихід іноземних лікарів у систему. З моменту його введення до нас приїхали тільки 65 іноземних лікарів, а тисячі відсутні.

Про стоматологів

У Словаччині не вистачає стоматологів. Ба більше, вони старіють. Нині з 3 200 стоматологів більше половини старше 60 років і ще 15% - пенсійного віку. Водночас щорічно в Словаччині тільки близько 100 стоматологів закінчують університет, оскільки в університетів бракує грошей, наприклад, на стоматологічні крісла та інше необхідне обладнання, тому вони надають перевагу іноземним студентам, які вчаться англійською мовою і платять приблизно 12 000 євро на рік. У Банській Бистриці, Жиліні, Нітрі та інших повітах нещодавно було запущено схему субсидування для залучення стоматологів у деякі міста, оскільки в них відчувається їх нестача. Ми могли б розв'язати цю проблему хоча б частково за допомогою іноземних стоматологів, але ми ніяк не хочемо пускати їх до Словаччини, навіть якщо вони мають широку спеціалізацію і практичні навички.

Словацька палата стоматологів на підставі моїх запитань чітко заявила: "наш досвід досі та порівняння змісту навчальних програм, які не відповідають вимогам ЄС або нашим вимогам". Це дуже цікава заява, оскільки порівняння навчальних програм перебуває у віданні Міністерства освіти Словацької Республіки, і проблема визнання освіти, тобто різниця в порівнянні навчальних програм, не виникає в Міністерстві. Проблема виникає на іспиті, але з висновку цілком зрозуміло, що ми просто не хочемо іноземних стоматологів і, якщо нічого іншого не буде, ми придумаємо причину. Навіть пропонований тимчасовий досвід роботи не дасть їм змоги скласти іспит, оскільки він враховує тільки стаціонарну допомогу. Однак стоматологи практикують у стоматологічних клініках, тому на стоматологів тимчасова професійна практика, на жаль, не поширюється.

До речі, не тільки лікарі їдуть від нас за кордон, а й пацієнти. Не секрет, що більш платоспроможним словакам подобаються лікарі в Австрії, і дедалі більше словаків починають звертатися до стоматологів в Угорщині, де, крім усього іншого, їм подобається якість обслуговування та ціни. Стоматологічний туризм - це сигнал системі про те, що в словацькій державі щось прогнило.

Насамкінець хочу побажати, щоб у новому році було ухвалено хороші зміни, які просунуть нашу охорону здоров'я вперед, а не у зворотному напрямку.

Актуальні статті Олени Куротової також доступні на сайті dennikn.sk