Місце українських дітей у школах

Кожна дитина має ходити до школи, оскільки це найбільш природне для неї соціальне середовище, необхідне для її здорового розвитку.

Це багаторазово підтверджується під час найсерйозніших наслідків, як-от пандемії чи війни. Чому ж тоді більшість українських дітей у Словаччині не надають перевагу фізичному навчанню у словацькій школі перед онлайн навчанням у дитячому садку в Україні?

На думку української сторони

Цей навчальний рік розпочався в режимі онлайн більш ніж у половині з 13 тисяч українських шкіл (лише 3539 шкіл розпочали навчання в очній формі). Президент України Володимир Зеленський під час відвідин однієї зі шкіл Києва сказав, що "школа - це другий дім для дітей", а діти - це наше джерело енергії, яке веде Україну до перемоги. Безпека і благополуччя дітей безпосередньо впливають на боєздатність українських солдатів.

Позиція словацької сторони

У Словаччині немає обов'язкової шкільної освіти для експатріантів, бо вона боїться, що вони просто не впораються. Зрештою, обов'язкова шкільна освіта мала б контролюватися і фінансуватися. Наразі це зобов'язання лежить тільки на школах. Відповідно до Закону про освіту директори зобов'язані зарахувати дитину, якщо батько офіційно просить про це. Тому Словаччина залишила на розсуд батьків, зазвичай матері, рішення про те, чи будуть діти відвідувати словацьку школу.

Як наслідок, лише близько 30 відсотків українських дітей зараховано до словацької школи. Такий низький відсоток здебільшого пояснюється складнощами в процесі ухвалення рішення (мати, дитина, думка рідної держави тощо), відсутністю місць у школах (Братиславський регіон) і, зрештою, дисфункціональним процесом інтеграції дітей до шкіл.

Як це роблять наші сусіди

У Чехії та інших країнах ЄС існує обов'язкова або тимчасово обов'язкова шкільна освіта. Тому Чехія може похизуватися тим, що до 90 відсотків дітей, які виїхали з країни, були направлені до початкових шкіл, 65 відсотків - до дитячих садочків і 46 відсотків - до середніх шкіл. Звісно, у них є проблеми на майбутнє, як-от вдосконалення навчальної програми, спосіб розміщення іноземців у класі чи брак місць у дитячих садках. Але в них є величезна фора перед нами.

У Словаччині ми все ще застрягли у вирішенні питання про необхідність обов'язкової шкільної освіти. Ми не дивимося навколо себе на позитивні приклади, не оцінюємо результати й наслідки. Нас долає страх перед тим, що подумає про нас Україна і чи зможуть наші вчителі впоратися з триразовим збільшенням кількості дітей.

Крім того, не за горами вибори, і хто має займатися цим питанням? Потім, на жаль, з'являються дані, подібні до цих, які говорять про те, що наші результати непогані до катастрофічності.

Готове рішення

У нашій НУО (nadaciaak.sk) ми вже багато років працюємо над інтеграцією та включенням дітей іноземців, і в нас є рішення, як це зробити. Воно було створено в той час, коли ніхто не знав, що до Словаччини приїдуть десятки тисяч дітей іноземців. Це було 2018 року, і саме тоді було створено назву проєкту SLOKIA.sk (SLOKIA без VA, бо діти іноземців ще не знають цього слова) - це набір підручників і процедур, що можуть допомогти в інтеграції та включенні дітей іноземців в освітній процес. Ми також підготували тренінги для вчителів, що супроводжують підручники. Це просто потрібно схопити і зробити. Нам потрібно вже зараз почати активно зазивати українських дітей до шкіл, пропонувати їм мовну підтримку, методично складні процедури зарахування і, перш за все, дати сигнал усьому суспільству, що українським дітям теж місце в школі і що ми хочемо їх там бачити. Будь ласка, давайте не будемо втрачати ще один рік...