Обов'язкове відвідування школи для дітей з України (та іноземців): Як це зробити?

У червні минулого року, коли Даніель Бутора оголосив, що обов'язкову шкільну освіту для дітей з України та інших іноземців, які мешкають у Словаччині, запровадять із вересня 2024 року, це була водночас хороша і погана новина для нас.

Погана в тому, що для багатьох дітей (особливо з України) це означає втрату ще одного року життя, але хороша тим, що хтось компетентний нарешті усвідомив проблему і вирішив, що треба її розв'язати (нехай і з затримкою в часі). Після цієї заяви міністра освіти стало здаватися, що в міністерстві над цим посилено працюють. Сьогодні вже лютий, але немає жодних згадок ні про зміни в законодавстві, які необхідні для запровадження обов'язкової шкільної освіти, ні про підготовку самих шкіл до таких значних змін... Чи готується це взагалі?

Чехія запровадила обов'язкову шкільну освіту одразу після початку війни й останні два роки вдосконалює та коригує інтеграційні процеси на основі накопиченого досвіду та результатів. У Словаччині ж ми все ще боїмося, що це не спрацює, і тому вважаємо за краще мати справу з матерями, які не можуть знайти роботу, або з дітьми-підлітками, які розпивають алкоголь на "Зеленому даху" в братиславському районі Ниви. При цьому ми не повинні були мати справу ні з чим подібним.

Згідно зі статистикою, у Словаччині проживає 37 000 українських дітей віком до 18 років, 11 800 з яких навчаються у школі. У нас немає точної статистики, і ми часто чуємо аргумент, що багато хто з них повернулися додому або поїхали далі на захід, але якщо ми подивимося на кількість відвідувань педіатрів (що є досить релевантною цифрою), то побачимо, що у вересні, якщо обов'язкову шкільну освіту затвердять, ми можемо очікувати до 5 000 нових учнів з України, і ми навіть не говоримо про інших дітей іноземців, які живуть у Словаччині з тимчасовим перебуванням, яких ця зміна зачепить у будь-якому разі. Слід також враховувати, що більшість із них вступатимуть до старших класів без необхідного знання словацької мови, що посилить проблему.

Обов'язкове відвідування школи - це не просто прогулянка парком, і крім змін у законі перед державою постануть нові завдання.

Батьки будуть зобов'язані записати дитину до школи, а це означає, що державні установи повинні будуть контролювати цей процес (UPSVaR і Міністерство внутрішніх справ).
Школа за місцем проживання повинна надати дитині місце. Необхідно знайти ключ до шкіл і регіонів з повністю заповненими місцями (проблема в основному для регіону БА).
Необхідно збільшити кількість обов'язкових словацьких курсів, а також вчителів, які зможуть їх проводити.
Школи мають бути укріплені завдяки збільшенню штату співробітників (асистентів викладачів, а також психологів), що вимагає фінансових витрат

Тож постає питання: Як це зробити?

Категоризація шкіл і створення внутрішнього та зовнішнього потенціалу підтримки шкіл

На думку Інституту аналізу освіти, школи мають бути розподілені за категоріями залежно від кількості українських дітей у них (наприклад, 1: пріоритетні школи з понад 20 дітьми, 2: середні школи з 10-19 дітьми, 3: малочисельні школи до 9 дітей, 4: без дітей з України). У школах не може бути понад 20 % українських дітей через ризик виникнення сегрегованих шкіл. Пріоритет може бути віддано школам категорій 1 і 2, що дасть змогу максимально збільшити вмістимість (на 3 дитини більше в кожному класі в БА і загалом на 2631 дитину більше, ніж зараз). Крім того, необхідне нарощування внутрішнього потенціалу підтримки шкіл та обмін послугами підтримки між школами та іншими суб'єктами (консультаційні установи, центри дозвілля, НВО тощо, що формують зовнішній потенціал підтримки), а також інформаційна підтримка (портал) для управління інклюзією дітей з України. Необхідно постійно оновлювати дані про наявні можливості шкіл, збирати та оцінювати дані від шкіл, батьків та інших суб'єктів щодо включення одіденців та інших іноземців в освітній процес.

Словацька мова як іноземна

Рівень володіння мовою в дітей з України в школах уже значною мірою різниться, але в більшості учнів він не досягає рівня, що дав би їм змогу повноцінно брати участь в освіті, і тому вони йдуть зі шкіл, що стане неможливим після запровадження обов'язкової шкільної освіти, і проблема не "піде" сама собою таким чином. Висновки Державної шкільної інспекції показують, що також через низку перешкод менш ніж третина шкіл із дітьми з України (31,4%) організували курси державної мови у 2022/23 навчальному році. Тому необхідно встановити правила та процедури для усунення мовного бар'єру в емігрантів. Прикладом може бути використання затверджених стандартів словацької мови як другої (іноземної) повсюдно, а не тільки в 40 школах. Це можливо у формі доповнення. Крім того, необхідно відслідковувати та фіксувати розуміння і використання словацької мови учнями-іноземцями, що можливо лише під час обов'язкових мовних курсів (6 годин на тиждень, мінімум 150-200 годин, максимум 8 дітей). Для цього можна використовувати затверджені підручники словацької мови як іноземної, причому йдеться не лише про підручник Aha, Slovenčina! (базовий курс), а й інші підручники "Словацька мова та література" (додатковий курс) і "Світ довкола нас" (дошкільнята та першокласники), які дотепер практично не використовувалися на практиці.

Підтримка співробітників і директорів шкіл

Увесь цей складний процес може бути керований тільки за наявності налагодженої моделі підготовки педагогічних і професійних кадрів, зокрема з використанням потенціалу консультативних органів при директорі, спрямованих на навчання та інтеграцію українських школярів. Коригування системи фінансування шкіл з урахуванням збільшених витрат на навчання таких учнів і забезпечення відповідного педагогічного та професійного персоналу з урахуванням особливостей і потреб освіти. Наприклад,

україномовні асистенти (20-29 дітей = повний робочий день),
для шкіл категорії 1 - додатковий штатний психолог і спеціальний педагог,
для шкіл 2-ї категорії - додатково 0,5 ставки психолога та спеціального педагога,
для шкіл 3 і 4 категорії - без права на пільги,
підтримка експертів та спеціалістів для підтримки шкіл у сфері інклюзії дітей іноземців = 1 повний робочий день на кожні 140 дітей з України у школах.

Психосоціальна та соціальна підтримка одіденців

Ми не повинні забувати про українських дітей, які часто демотивовані, відчувають відразу до життя і нічого не хочуть... Це наслідки війни, і давайте не будемо сприймати їхній тимчасовий стан як їхню особисту невдачу. Необхідні профілактичні заходи, психологи безпосередньо в школах, гуртки (спортивні, мистецькі тощо), які підходять також для дітей з-за кордону, і запобігання цькуванню цих дітей.

Приклад німецької моделі

Можливо, варто також створити клас із нульовою підготовкою для дітей, які ще не готові йти до школи без підготовки. Таких прикладів у Європі безліч, потрібно тільки знайти відповідне і перевірене на практиці рішення. Наприклад, влітку 2024 року до нас обов'язково прийдуть діти, і школа, побудована за німецькою моделлю, могла б створити піврічний нульовий клас із подальшим розкладом і спрямованістю.

Обов'язкові заняття:

Словацька мова в мінімальному обсязі 2 години на день у 1 класі початкової школи, 3 години на день у 2 класі початкової школи, 4 години на день у середній школі (уроки словацької мови як іноземної).
Комп'ютерна грамотність з використанням власного або шкільного комп'ютерного обладнання
Підготовка до навчання в університеті (ці курси будуть підготовлені окремими університетами для своїх майбутніх студентів)

Необов'язкові заняття:

Вивчення іншої мови (англійська, німецька, іспанська тощо)
Курси, організовані українською стороною в рамках онлайн-освіти, можливість приєднатися до онлайн-програм в UA.
Інші курси, організовані в Словаччині.
Спортивні та культурні заходи, організовані НВО, які беруть участь у проєктах за підтримки інтеграції українських емігрантів (наприклад, #PohybSpaja).

Дитина не чекає...

Зміна позиції Міністерства освіти України, яке рекомендує включати своїх громадян до шкільної системи тієї держави, де вони зараз перебувають, - дуже добрий і логічний крок. Уже очевидно, що вони розуміють, що така ситуація триватиме довго, дитина не чекатиме, і саме школа, навіть закордонна, є для неї найкращим соціальним тлом, що допоможе їй вирости й бути успішною в дорослому житті. Чи зрозуміла це і Словаччина? "Перше, що нам потрібно і що має бути в інтересах Словаччини, - це навчати цих дітей словацької мови", - заявив нещодавно міністр освіти Друкер. Це, за його словами, створить більше шансів для їхнього працевлаштування та інтеграції в Словаччині, що також може сприяти поліпшенню економіки. Але для цього необхідно якомога швидше запровадити обов'язкову шкільну освіту і не пропускати ретельну підготовку до цього кроку.

Актуальні статті Альони Куротової також доступні на сайті dennikn.sk