У Словаччині не вистачає лікарів і медсестер. За даними самого Міністерства охорони здоров'я, не вистачає 3 500 лікарів, а якщо врахувати лікарів пенсійного віку, то вже 5 500. Кількість відсутніх медсестер перевищує 15 000.
Однак у Словаччині вже є лікарі та медсестри з-за кордону, які також хотіли б працювати в медицині, але не можуть виконати умови для здійснення своєї професійної діяльності через складний процес визнання їхньої кваліфікації. Система така сама, як і в інших країнах-членах ЄС, оскільки вона регулюється загальною директивою, але нас не було б у Словаччині, якби ми самі й добровільно не ускладнили цей процес. Тому ці медичні працівники займаються іншими професіями, які не підпадають під регулювання і здебільшого поза сектором охорони здоров'я.
У відповідь на цю ситуацію Університетська лікарня Братислави (UNB) у співпраці з Міністерством охорони здоров'я Словацької Республіки на початку цього року запустила пілотний проєкт із найму допоміжного персоналу в Україні з метою залучення лікарів з України. Однак саме держава вже давно є неефективною з погляду умов працевлаштування лікарів на своїй території та не в змозі спростити умови для приїзду іноземних лікарів, зацікавлених у роботі в Словаччині, бодай так, як це відбувається в сусідніх країнах.
Про пілотний проєкт "Україна" та Інститут тимчасового професійного навчання
Пілотний проєкт "Україна" - це те, на що суспільство не звертає уваги. Можливо, через це проєкт "Україна" автоматично ототожнюється з іншим нововведенням, а саме з інститутом тимчасового професійного стажування, що має набрати чинності у вигляді закону з вересня 2019 р. Згідно з офіційною версією, ця зміна допоможе іноземним лікарям підготуватися до фахових іспитів, але поки що на практиці це виглядає так, що це дасть змогу їм працювати фельдшерами, бо нам терміново потрібно залучити до системи допоміжний медичний персонал, бо інакше вона завалиться.
Дуже важко знайти детальну інформацію про проєкт "Україна", який є зовсім іншою діяльністю МОЗ і призначений лише для українських громадян.
Однак і Україна вже потерпає від нестачі лікарів, які виїхали за кордон і тепер активно залучаються до Словаччини. Згідно з різними аналізами, нестача лікарів в Україні становить від 60 до 100 тисяч. Однак зарплати там у 5-10 разів нижчі, і тому деяких із них не турбують нижчі позиції допоміжного персоналу в Словаччині. Тим не менш, ми починаємо набір в Україні і не інформуємо українців, які вже живуть у Словаччині, про цю можливість, і, можливо, варто звернутися до лікарів інших національностей, які також уже перебувають у Словаччині, але займаються чимось іншим, бо не можуть працювати в секторі охорони здоров'я.
Іноземні лікарі в Словаччині в прикладах
Я знаю багато доль іноземних лікарів у Словаччині, і їх можна розділити на 4 групи.
Рішення
Нелогічно залишати прихований потенціал іноземних лікарів, які живуть у Словаччині, невикористаним. Іноземні лікарі в Словаччині починають об'єднуватися з неурядовими організаціями, і з ними можна, як мінімум, поспілкуватися. Потрібно лише розповсюдження інформації та підтримка з боку влади, і ситуація покращиться.
Визнання дипломів необхідно перенести на медичні факультети та університети, як це відбувається в Словаччині, наприклад, з нерегульованими професіями, але в Чехії це відбувається і з лікарями. Чим ми гірші? Міністерство освіти могло б стати вторинною інстанцією і відповідати, наприклад, за апеляції. Таким чином, школи впізнають своїх іноземних колег і, можливо, почнуть більше спілкуватися. Наразі Міністерство освіти - це просто непотрібний бюрократичний проміжний етап у процесі визнання.
Усі проєкти МОЗ спрямовані на залучення молодих іноземних лікарів, які можуть витримати роботу студентів, тимчасових працівників або найменш кваліфікованого персоналу. Варто було б не принижувати іноземних лікарів і не залучати їх лише на найменш привабливі посади. Зрештою, давайте не будемо такими скромними, давайте перестанемо бути дешевим складальним цехом і почнемо залучати більш якісних спеціалістів з-за кордону.
Кваліфіковані лікарі з-за кордону - це те, з чого варто почати.
Однак у Словаччині вже є лікарі та медсестри з-за кордону, які також хотіли б працювати в медицині, але не можуть виконати умови для здійснення своєї професійної діяльності через складний процес визнання їхньої кваліфікації. Система така сама, як і в інших країнах-членах ЄС, оскільки вона регулюється загальною директивою, але нас не було б у Словаччині, якби ми самі й добровільно не ускладнили цей процес. Тому ці медичні працівники займаються іншими професіями, які не підпадають під регулювання і здебільшого поза сектором охорони здоров'я.
У відповідь на цю ситуацію Університетська лікарня Братислави (UNB) у співпраці з Міністерством охорони здоров'я Словацької Республіки на початку цього року запустила пілотний проєкт із найму допоміжного персоналу в Україні з метою залучення лікарів з України. Однак саме держава вже давно є неефективною з погляду умов працевлаштування лікарів на своїй території та не в змозі спростити умови для приїзду іноземних лікарів, зацікавлених у роботі в Словаччині, бодай так, як це відбувається в сусідніх країнах.
Про пілотний проєкт "Україна" та Інститут тимчасового професійного навчання
Пілотний проєкт "Україна" - це те, на що суспільство не звертає уваги. Можливо, через це проєкт "Україна" автоматично ототожнюється з іншим нововведенням, а саме з інститутом тимчасового професійного стажування, що має набрати чинності у вигляді закону з вересня 2019 р. Згідно з офіційною версією, ця зміна допоможе іноземним лікарям підготуватися до фахових іспитів, але поки що на практиці це виглядає так, що це дасть змогу їм працювати фельдшерами, бо нам терміново потрібно залучити до системи допоміжний медичний персонал, бо інакше вона завалиться.
Дуже важко знайти детальну інформацію про проєкт "Україна", який є зовсім іншою діяльністю МОЗ і призначений лише для українських громадян.
Однак і Україна вже потерпає від нестачі лікарів, які виїхали за кордон і тепер активно залучаються до Словаччини. Згідно з різними аналізами, нестача лікарів в Україні становить від 60 до 100 тисяч. Однак зарплати там у 5-10 разів нижчі, і тому деяких із них не турбують нижчі позиції допоміжного персоналу в Словаччині. Тим не менш, ми починаємо набір в Україні і не інформуємо українців, які вже живуть у Словаччині, про цю можливість, і, можливо, варто звернутися до лікарів інших національностей, які також уже перебувають у Словаччині, але займаються чимось іншим, бо не можуть працювати в секторі охорони здоров'я.
Іноземні лікарі в Словаччині в прикладах
Я знаю багато доль іноземних лікарів у Словаччині, і їх можна розділити на 4 групи.
- Молоді лікарі, здебільшого з України, які не чинять опір роботі і не відмовляються навіть від посади санітара. Але деякі з них мають і профільні освіти, такі як хірургія, урологія тощо. Вони розглядають цю роботу як можливість заробітку. Дехто з них вважає, що це тимчасовий стан справ, що з часом вони складуть іспити, але є й ті, хто вважає, що ситуацію не можна змінити.
- Лікарі, які працюють масажистами, їх багато, наприклад, у Пієштянах, або косметологами, або займаються зовсім іншим бізнесом. Візьмемо, приміром, дитячого хірурга з Узбекистану, який веде бізнес у будівельній галузі, або лікаря, у якого є своя школа танців.
- Лікарі, які не хочуть займатися іншою роботою, крім тієї, яку вони закінчили, і вважають за краще сидіти вдома. Я знаю випадки, коли дружини та чоловіки не є годувальниками.
- Лікарі, які є визнаними професіоналами у своєму штаті і не хочуть виконувати рутинну роботу. Вони намагалися співпрацювати з університетами Словаччини, але їм не дозволили це робити. Вони виконують свою роботу, приїжджаючи на батьківщину для виконання заздалегідь обумовлених завдань. Таке ставлення дуже зрозуміле, бо це все одно, що просити IT-експерта навести лад в IT-компанії.
Рішення
Нелогічно залишати прихований потенціал іноземних лікарів, які живуть у Словаччині, невикористаним. Іноземні лікарі в Словаччині починають об'єднуватися з неурядовими організаціями, і з ними можна, як мінімум, поспілкуватися. Потрібно лише розповсюдження інформації та підтримка з боку влади, і ситуація покращиться.
Визнання дипломів необхідно перенести на медичні факультети та університети, як це відбувається в Словаччині, наприклад, з нерегульованими професіями, але в Чехії це відбувається і з лікарями. Чим ми гірші? Міністерство освіти могло б стати вторинною інстанцією і відповідати, наприклад, за апеляції. Таким чином, школи впізнають своїх іноземних колег і, можливо, почнуть більше спілкуватися. Наразі Міністерство освіти - це просто непотрібний бюрократичний проміжний етап у процесі визнання.
Усі проєкти МОЗ спрямовані на залучення молодих іноземних лікарів, які можуть витримати роботу студентів, тимчасових працівників або найменш кваліфікованого персоналу. Варто було б не принижувати іноземних лікарів і не залучати їх лише на найменш привабливі посади. Зрештою, давайте не будемо такими скромними, давайте перестанемо бути дешевим складальним цехом і почнемо залучати більш якісних спеціалістів з-за кордону.
Кваліфіковані лікарі з-за кордону - це те, з чого варто почати.
Актуальні статті Олени Куротової також доступні на сайті dennikn.sk