ІНТЕГРАЦІЯ
ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ
З УКРАЇНИ
ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ
З УКРАЇНИ
Як і всі інші, ми у Фонді змінилися під впливом російської агресії в Україні. З перших днів ми спрямували всі наші можливості, ресурси та контакти на допомогу людям, яких війна змусила покинути свої домівки і які опинилися в скрутному становищі. Перші вихідні війни ми провели на кордоні в Ублі, і відтоді не припиняли своєї діяльності вже кілька місяців. На деякий час нам довелося забути про нашу початкову місію, яка полягала переважно в індивідуальній допомозі з освітою для українців (переважно з тимчасово окупованих територій) у Словаччині.
Ми почали зі створення чудової команди волонтерів (разом з Міжнародною асоціацією лікарів та медичних працівників Словаччини) та ведення телеграм-акаунту MALnS/NadaciaAK - "Допомогти може кожен".
Нашою найбільшою перевагою були контакти та можливість спілкуватися українською або російською мовами, що було дуже важливо, особливо на початкових етапах. Отже, місяцями ми возили людей, які перетинали кордон (переважно хворих дітей та літніх людей), знаходили для них житло, допомагали з формальностями в офісах, знаходили місця в школах та дитячих садках, збирали та доставляли одяг, їжу, медикаменти та засоби гігієни. На цьому етапі ми хотіли б подякувати всім волонтерам, незалежно від того, чи працювали вони у нас кілька годин, чи кілька місяців, за допомогу у добрій справі.
Коли ситуація частково стабілізувалася, ми залишили більшу частину цієї діяльності організаціям, які займаються цим видом допомоги, і повернулися до того, що знаємо найкраще - до дітей, їхньої інтеграції та освіти. У той момент ми також зрозуміли, що допомога не буде індивідуальною, але наша амбіція полягає в тому, щоб допомогти всім дітям (а отже, і їхнім матерям) інтегруватися в наше суспільство через освіту та шкільне навчання. На той момент ми щойно закінчили серію підручників для дітей іноземців, якими хотіли охопити якомога більше дітей, оскільки розуміли, що знання мови є для цих дітей воротами до освіти в Словаччині. На жаль, коли держава не підтримала нас у цьому, ми вирішили знайти кошти на їх друк власними силами. З цією метою ми звернулися до низки потенційних донорів і врешті-решт змогли зібрати майже 150 000 євро, які ми використали для друку та розповсюдження цих вкрай необхідних книг. Ми дуже вдячні всім нашим жертводавцям, передусім Фонду EPH, який надав 135 000 євро для цієї мети.
Сьогодні ситуація частково покращилася завдяки прийняттю нової державної освітньої програми, в рамках якої також були затверджені стандарти для словацької мови як іноземної та другої мови. Таким чином, 12.5.2023 року наші книги отримали схвалення як підручники, що було метою всього проекту з самого початку. Таким чином, усі школи зможуть замовити підручники, і книги потраплять до рук дітей українських емігрантів, які їх терміново потребують і, сподіваємось, скоро.
Як фонд, ми також почали співпрацювати з Цифровою коаліцією Словаччини над проектом "Цифровий учень", в якому також можуть брати участь українські школярі та студенти.
Наша кінцева мета - залучити якомога більше українських дітей до словацьких шкіл і змінити нинішню несприятливу ситуацію, коли лише третина з них відвідує школу. Ось більше інформації про те, чи є інтеграція корисною і чому: >>>>
Отже, попереду ще багато роботи, але, як завжди, ми приймаємо виклик.
Нашою найбільшою перевагою були контакти та можливість спілкуватися українською або російською мовами, що було дуже важливо, особливо на початкових етапах. Отже, місяцями ми возили людей, які перетинали кордон (переважно хворих дітей та літніх людей), знаходили для них житло, допомагали з формальностями в офісах, знаходили місця в школах та дитячих садках, збирали та доставляли одяг, їжу, медикаменти та засоби гігієни. На цьому етапі ми хотіли б подякувати всім волонтерам, незалежно від того, чи працювали вони у нас кілька годин, чи кілька місяців, за допомогу у добрій справі.
Коли ситуація частково стабілізувалася, ми залишили більшу частину цієї діяльності організаціям, які займаються цим видом допомоги, і повернулися до того, що знаємо найкраще - до дітей, їхньої інтеграції та освіти. У той момент ми також зрозуміли, що допомога не буде індивідуальною, але наша амбіція полягає в тому, щоб допомогти всім дітям (а отже, і їхнім матерям) інтегруватися в наше суспільство через освіту та шкільне навчання. На той момент ми щойно закінчили серію підручників для дітей іноземців, якими хотіли охопити якомога більше дітей, оскільки розуміли, що знання мови є для цих дітей воротами до освіти в Словаччині. На жаль, коли держава не підтримала нас у цьому, ми вирішили знайти кошти на їх друк власними силами. З цією метою ми звернулися до низки потенційних донорів і врешті-решт змогли зібрати майже 150 000 євро, які ми використали для друку та розповсюдження цих вкрай необхідних книг. Ми дуже вдячні всім нашим жертводавцям, передусім Фонду EPH, який надав 135 000 євро для цієї мети.
Сьогодні ситуація частково покращилася завдяки прийняттю нової державної освітньої програми, в рамках якої також були затверджені стандарти для словацької мови як іноземної та другої мови. Таким чином, 12.5.2023 року наші книги отримали схвалення як підручники, що було метою всього проекту з самого початку. Таким чином, усі школи зможуть замовити підручники, і книги потраплять до рук дітей українських емігрантів, які їх терміново потребують і, сподіваємось, скоро.
Як фонд, ми також почали співпрацювати з Цифровою коаліцією Словаччини над проектом "Цифровий учень", в якому також можуть брати участь українські школярі та студенти.
Наша кінцева мета - залучити якомога більше українських дітей до словацьких шкіл і змінити нинішню несприятливу ситуацію, коли лише третина з них відвідує школу. Ось більше інформації про те, чи є інтеграція корисною і чому: >>>>
Отже, попереду ще багато роботи, але, як завжди, ми приймаємо виклик.